п
Якщо ви цікавитеся інформатикою, бажаєте знати більше про будову ПК або просто перевірити свої знання з візуальної будови ПК, то в цьому вам допоможе ця вправа.
среда, 1 апреля 2015 г.
вторник, 31 марта 2015 г.
среда, 2 апреля 2014 г.
Українські народні прикраси з бісеру
(стежинами історії)
Упродовж XIX – першої половини XX ст. в оздобленні українського народного одягу поряд із намистами зі скляних кораликів поширюються і прикраси з бісеру: «гирдани», «гардяники», «ґердани», «галочки», «голочки», «згардочки», «дробинки», «ланки», «лучки», «очка», «ширинки» тощо. Найдавніші такі вироби, які зберігаються в художніх музеях, походять із XIX ст. Високий художній рівень цих творів дає підстави припускати існування народної традиції бісерних оздоб ще у XVIII ст.
Хоча немає змоги простежити генезу цієї традиції від самого початку, втім не викликає сумнівів те, що поширення та розвиток бісерних прикрас у народному одязі українців слід пов’язувати насамперед з тривалою, започаткованою ще у часи Київської Руси практикою використання намистинок з природних (перлів) та штучних (скла чи кольорового металу) матеріялів у народному та сакральному мистецтві. Очевидно, важливу роль народних бісерних оздоб відіграло також знайомство українських з мистецькими здобутками країн Західної Європи, де від XVIII ст. вала мода на художні вироби з бісеру. Цілком ймовірно, що вже відтоді, не лише в українських містах, але й у селах став з’являтися європейський бісерний крам: бісер та склярус, а також готові вироби. Так, писемні пам’ятки II половини XVIII ст. містять повідомлення, що серед товарів, які брали зі собою на продаж торгівці зі с. Засади (Богемія), окрім бісеру-матеріялу, були найрізноманітніші за ціною та призначенням бісерні вироби: прикраси та побутові речі. Традиція бісерних оздоб народного одягу хоча й була відкритою до всіляких зовнішніх впливів, однак розвивалася в середовищі національного мистецтва, що безперечно стало визначальною умовою формування самобутніх рис цього цікавого художнього явища української культури.
Бісерні прикраси народного одягу у першій половині – середині XIX ст. поширюються спершу на значній частині західних, а наприкінці XIX ст. і в деяких селах північної та центральної України. В ареал української народної традиції бісерного оздобництва входили: Західне Поділля, Опілля, Покуття, Підгір’я, Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, низинні терени Закарпаття, Північна Буковина, а також Волинь, Полісся та Середнє Подніпров’я.
Від кінця XIX – до середини XX ст. значно зросла кількість типів українських бісерних оздоб…
У XX ст., зі зростанням популярности художніх виробів з бісеру, виготовлення оздоб для особистого вжитку перетворювалося подекуди на прибутковий промисел. Так, упродовж першої світової війни на території Галичини Відділ Всеросійського земського союзу для допомоги біженцям організовував народні майстерні, у яких, разом з іншими видами мистецької продукції, виготовляли й прикраси з бісеру. Розвиток бісерного промислу тривав і в подальші роки… У 1950-60-х рр. ґердани, силянки, пояси, торбинки, гаманці-калитки й інші речі з бісеру виготовляли майстри деяких артілей. Проте на загал народне мистецтво художніх виробів з бісеру від середини XX ст. переживає занепад. Значною мірою на це вплинула індустріялізація усього суспільного виробництва…
Мастер-класс: Дуб из бисера
Предлагаем вам одновременно выполнить дуб из бисера и научиться формировать и оформлять ствол для дерева из бисера.1. проволока (медная – для листьев и стальная для ствола);
2. 200-250 гр зеленого бисера;
3. флористическая лента или нитки (шелковые или мулине);
4. желто-коричневые бусины (желуди);
5. скотч (малярный);
6. ножницы, кусачки, плоскогубцы, нож, напильник;
7. гипс и клей ПВА;
8. акриловые краски (темная и оттеночные);
9. лак;
10. кисти;
11. подставка и камни для ее оформления.
Прежде, чем приступить к плетению дуба из бисера, представьте, каким будет ваше дерево, нарисуйте его примерный эскиз.
Формировать дуб из бисера начнем с листьев-веток.
Нарезав медную проволоку, нанизываем бисер и плетем ветку-трилистник. Листья плетем петлями: первая петля из пяти бисеринок, вторая вокруг первой из 14-16. Плетение начинаем с верхнего листка. В некоторых ветках один из листьев заменяем бусиной-желудем. Понадобится около двухсот таких веток.
Соединяем их, скрутив попарно. Скрученные ветки группируем по три-пять, соединяем и плотно заматываем нитками или лентой.
Нарезаем толстую проволоку (стальную) по числу и размеру (на ваш выбор) будущих ветвей дуба из бисера. На фрагменты проволоки скотчем или лентой крепим бисерные ветви (количество - на ваше усмотрение). Получились главные ветви. Можно приступать к формированию дуба и, непосредственно, к стволу для дерева из бисера.
Сажаем дуб из бисера на подставку, закрепив клеем. Проверяем прочность крепления ветвей (и маленьких, и больших). Торчащую проволоку заматываем скотчем. Ствол для дерева из бисера к гипсованию готов.
Разводим часть гипсовой смеси (на основе клея ПВА) до жидкой консистенции. Взяв мягкую кисть, тонким слоем наносим его на всю поверхность ствола, включая ветви. Даем просохнуть.
Загущаем смесь и жесткой широкой кистью наносим гипс, попутно формируя неровности коры ножом. Просушиваем. Осторожно удаляем ненужное мелким напильником. Отколовшиеся части возвращаем на место, смочив водой.
Теперь наш ствол для дерева из бисера требует творческой покраски. Можно выбрать только темный цвет. Или красить избирательно, подбирая оттенки посветлее для молодых (тонких) ветвей и постепенно увеличивать интенсивность цвета до основного темного (ствол). Хорошо просушив, лепим красками фактуру ствола «сухой кистью». На жесткую кисть берется чуть краски и поверхностными широкими мазками наносится на поверхность ствола. Желательно нанести несколько слоев разных оттенков (каждый слой необходимо просушивать), завершив процедуру покраски серебристым (золотым).
Осталось оформить подставку, приклеив камушки, и покрыть все лаком.
Історія бісеру
В XVIII столітті із Західної Європи до Росії прийшло захоплення вироба
ми з бісеру і стеклярусу. Популярність бісеру, пояснюється його довговічністю, нарядністю і достатньо доступною технікою виконання.
Бісер використовували для оформлення інтер’єрів палацових зал і кімнат в садибах, при декорі одягу, з нього створювали прикраси і предмети побуту.
Бісер і стеклярус - це дрібні намиста з кольорового скла; бісер є циліндровими намистинами із закругленими краями, а стеклярус - трубочки. Ці поняття виникли в другій половині XVII в., а до цього, словом бісер називали перли.
В Росії, в XVIII в., під впливом Західної Європи, бісер і стеклярус починають грати дуже важливу роль в російському декоративно - прикладному мистецтві. Ними прикрашають інтер’єри палаців і заміських будинків, меблі обтягуються бісерними чохлами, з бісеру роблять деталі костюмів і різні прикраси. Наприклад, на початку XIX в.
з’являються довгасті гаманці з металевою оправою і різного виду сумочки, чоловічі гаманці з двома відділеннями або кишенями, записники, прикрашені бісерними вишивками.
з’являються довгасті гаманці з металевою оправою і різного виду сумочки, чоловічі гаманці з двома відділеннями або кишенями, записники, прикрашені бісерними вишивками.
В XIX в. у моду увійшло прикрашати бісерними чохлами курильні трубки, ручки парасольок, рукояті тростин, стакани і інші дрібні предмети побуту. Такі предмети, як шкатулки, табакерки, футляри для окулярів, портсигари прикрашалися бісерним малюнком; вишивки прикрашали спинки стільців і диванів, диванні півшеляга; навіть картини вишивалися бісером і стеклярусом.
Основним мотивом при створенні виробів з бісеру був рослинний мотив, це були зображення різних квітів, букетів. Основний узор розміщувався у верху або в низу, рідше - по краях; решта простору заповнювалася дрібними деталями у вигляді гілочок або залишалася незаповненою.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)